§ 2. Програмне забезпечення (ПЗ)

Сам по собі комп’ютер не володіє знаннями в сферах свого засто­сування, всі знання зосереджені в програмах, що виконуються на ПК. Змінюючи програми, можна ПК зробити робочим місцем конструктора, астронома, юриста. Програмне забезпечення називається також software (у перекладі „м’який виріб”).

Програма – впорядкована послідовність команд, яку може вико­нувати  обчислювальна машина. Завдяки програмі ЕОМ  автома­тич­­но здійснює  обробку інформації.

Програма має бути розміщена у пам’яті ЕОМ і має указати обчислювальній машині ту послідовність дій, яку необхідно виконати для розв’язування задачі.    

Програма – це алгоритм, записаний у вигляді послідовності команд на мові програмування.

Алгоритм – скінчений набір правил (послідовність впорядкованих дій), який дозволяє чисто механічно здійснювати послідовність операцій, за допомогою якої можна розв’язати задачу з деякого класу однотипних задач.

Програмне забезпечення – це сукупність програм обробки даних і описової документації для експлуатації програм.

Програмування – це теоретична і практична діяльність, пов’язана зі створенням програм. Розробка програм використовує наукоємні технології і висококваліфіковану працю.

Програмування стало провідною галуззю народного господарства (в середині 90-х років в світі програмування було зайнято 2% дорослого населення). Сукупний дохідний оборот в сфері програмування досягає декількох сотень млрд. доларів на рік.

Програмне забезпечення поділяється на три категорії (рис. 11).

Системні програми – сукупність програм для забезпечення роботи комп’ютерів, управління пристроями комп’ютера та обчислювальними процесами.

Прикладні програми – комплекс програм, що використовуються для розв’язування різних задач на комп’ютерах.

Інструментарій технології програмування – це програмні засоби, призначені для створення нових програм. Сюди входять різноманітні мови програмування.