При роботі з ОС Windows широко використовуються
поняття об’єкту. Під цим терміном потрібно розуміти все, чим оперує Windows:
програма, група програм, диск, папка, файл, документ, значок (піктограма),
ярлик (вказівка), кнопка, меню, список, вікно тощо.
Щоб можна було однозначно звертатися з прикладних
програм до пристроїв введення/виведення необхідно ці пристрої іменувати.
Наприклад, дисководи позначаються літерами латинського алфавіту з двокрапкою:
A:, B:, C:,… Диск, на який записана ОС, називається системним, як правило, це жорсткий диск С:. На одному з дисків може
бути записано багато програм, документів, текстів, малюнків тощо. Щоб їх
розрізняти використовують теж імена. Під час запису на диск інформація
об’єднується в блок, який називається файлом.
Файл – це сукупність логічно зв’язаних даних, записаних на
компютерний носій інформації під окремим іменем.
Імена
файлів в різних операційних системах формуються по-різному. В MS DOS ім’я файла
складається максимум з 8 символів (букви, цифри, спец. символи @, $, #, %, знак
підкреслення „_”, дефіс „-” тощо). Великі та малі букви не розрізняються. Букви
кирилиці не можна використовувати. До імені файла додається розширення, яке
вказує на тип даного файла. Тип містить до трьох літер, наприклад, rzam.txt
означає текстовий файл (розширення txt), picture.bmp – графічний файл. Розширення
.exe, .com вказує на файли з кодами програм.
Файли на диску об’єднуються в каталоги. Каталог – це файл, який містить імена
інших файлів і каталогів. Самий головний каталог, в якому знаходяться всі інші
каталоги на довільному диску називається кореневим каталогом і позначається
"\”.
В Windows класичне поняття „файл” залишилось без
змін, проте файли, які містять текст, графічне зображення, електронну таблицю
називають документом. Каталоги стали
називатися папками, хоча папка є більш ширшим поняттям.
Папка – це група різних об’єктів: файлів, інших папок, образів
дисків, принтерів тощо.
Папки позначаються жовтим прямокутником із
виступом у лівому верхньому куті. Для того, щоб прочитати вміст папки потрібно
відкрити її – два рази клацнути лівою клавішею миші по значку папки.
Windows допускає використання довгих імен для
файлів та папок. Допустима довжина імені файла – 255 символів, включаючи
пробіли. Слід пам’ятати, що в одній папці не може бути двох папок або двох
файлів з однаковими іменами.
Кожний тип файла у Windows має свій унікальний
значок, наприклад, файли з розширенням .exe та .com позначаються піктограмою .
Якщо двічі клацнути мишею по позначці файла, то
запуститься програма, або відкриється документ і запуститься програма, яка
працює з цим документом.
Піктограми
(значки) –
присутні скрізь і представляють різні об’єкти Windows. Серед усіх позначок є
такі, що мають знизу зліва маленький чорний квадратик зі стрілкою (деякі
піктограми такого квадратика не мають). Значками з чорною стрілкою всередину
позначаються ярлики. Ярлик – це
невеликий файл (розміром до 1 Кб), що містить посилання на будь-який об’єкт
(програму, документ, папку, принтер тощо), який захований десь у файловій
системі. Клацнувши двічі мишею по значку ярлика користувач знаходить цей
об’єкт. Як правило, ярлик носить те саме ім’я, що і сам об’єкт який він представляє.
Оскільки ярлик не є об’єктом, а лише посиланням на нього – допускається
використання багатьох ярликів. Найчастіше ярлики використовуються для запуску
програм, відкриття документів та папок.
Програма, що працює під керуванням ОС Windows,
називається Windows-додатком, або простіше додатком.
.