§ 1. Поняття інформації та інформаційних процесів

Важливою складовою навколишнього світу є інформація. Інформація є одним з основних ресурсів суспільства. Інформація подається у вигляді мови, тексту, зображення, числових даних, графіків, таблиць тощо.

Інформація відноситься до абстрактних понять і проявляється вона в матеріальній формі в вигляді сигналів, вона включає в себе обмін зведеннями між людьми, обмін сигналами між живою і неживою приро­дою, людьми і пристроями. Інформація зберігається у вигляді кодів, тому перед збереженням вона повинна бути закодована.

До властивостей інформації належить: корисність, актуальність, достовірність, об’єктивність, повнота, нематеріальність.

Термін інформація походить від латинського informatio, що означає по­яснення, освідомлення. Відповідно до закону України «Про інформацію»

Інформація – це документовані або публічно оголошені відомості про осіб, предмети, факти, події, явища навколишнього середовища, процеси, що відбуваються в ньому, незалежно від форми їх представлення, які зменшують степінь невизначеності, та непов­ноту знань про них.

Як один із видів інформації цей Закон виокремлює правову інфор­ма­цію – сукупність відомостей про право, його систему, джерела, юри­дичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення, їх розкриття тощо. Джерелами правової інформації є Конституція України, законодавчі й підзаконні правові акти, міжнародні договори та угоди, норми й принципи міжнародного права а також ненормативні правові акти, повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи, інші джерела.

Діяльність сучасної людини пов’язана з різними інформаційними процесами. До інформаційних процесів належить пошук, збір, обробка, передача і збереження інформації, захист інформації.

Інформація в сучасному суспільстві стала важливим економічним, со­ціальним і політичним фактором. Особливо різке зростання обсягів інфор­мації спостерігається в останні роки. Починаючи з 1990 р. обсяг інформації подвоюється за один рік. Оскільки для прийняття раціональ­ного і своєчасного рішення потрібно обробляти інформацію великих об’ємів, що не можливо без використання технічних засобів, то відбу­вається інформатизація і комп’ютеризація суспільства, що забезпечить достовірне, своєчасне використання знань в усіх сферах людської діяль­ності. Створення і експлуатація інформаційних ресурсів нині більш, ніж на 90% виконується на обчислювальних машинах.

Інформаційне суспільство – це суспільство, до всіх сфер діяльності членів якого входять комп’ютери та комп’ютерні технології для здійснення інформаційних процесів.

В період переходу до інформаційного суспільства потрібно підготовити лю­дину, що володіє сучасними технічними засобами і відповідними ком­п’ю­терними технологіями, тобто має певний рівень інформаційної культури.

Інформаційна культура – це вміння цілеспрямовано працювати з інформацією, використовуючи для її створення, обробки, передачі і збереження комп’ютерні технології, сучасні технічні та програмні засоби. 

Побудова демократичної держави, становлення ринкової економіки висувають на перший план формування єдиного інформаційно-правового простору, що забезпечує зростання ефективності права за рахунок більш повної правової інформованості всіх структур суспіль­ства і кожного громадянина зокрема, тобто виникає необхідність здійсню­вати правову інформатизацію.

Правова інформатизація – це процес створення оптималь­них умов для максимально повного задоволення в інформаційно-пра­вових проблемах різних суб’єктів на основі використання інформа­ційних ресурсів із застосуванням прогресивних технологій.

Головна мета правової інформатизації полягає в побудові загаль­нодержавної правової інформаційної системи, що охвачує всі регіони, вищі державні органи влади, правоохоронні органи, органи місцевого самоврядування тощо. Інформація, що зберігається в системі, надається будь-якому абоненту незалежно від територіальної віддаленості при вико­нанні користувачем умов доступу до інформаційних ресурсів.

В сфері правової інформатизації робота здійснюється за напрямками:

-             інформатизація законотворчої діяльності;

-             інформатизація правозастосовної діяльності;

-             правове забезпечення процесів інформатизації.