При введенні в комп’ютер кожна літера кодується
відповідним числом. Це відбувається найпростішим чином – кожному символу
ставиться в відповідність двійкове число, що вибирається з таблиці кодів.
Кодова таблиця – це таблиця, що задає відповідність між символами і
двійковими числами (кодами символів).
Коли ви натискаєте клавішу на клавіатурі,
електронна схема клавіатури формує двійковий код символа, що задається кодовою
таблицею, наприклад, при натисканні на клавішу А утворюється код 01000001 = 41H.
Існують різні стандарти кодування символів.
За основу кодування символів у
персональних комп’ютерах узята кодова таблиця ASCII (American Standart Code for
Information Interchange – американський стандарт кодів для обміну інформацією).
Двійковим кодом довжиною 8 бітів = 1 байт можна
закодувати 28 = 256 символів. Кожному символу відповідає
послідовність із восьми нулів і одиниць. Восьмибітний код використовується для
того, щоб можна було б підтримати два алфавіти та різні спеціальні символи. Але
різні держави мають свої алфавіти – в Грузії використовуються одні букви, на
Україні – інші, тому під одним числовим кодом будуть використовуватися різні
символи. В той же час необхідно мати можливість прочитати тест, який був
набраний на іншому комп’ютері (в іншій державі). Тому було прийнято таке
рішення – таблицю кодів розділили навпіл. Перші 128 кодів (з 0 до 127) повинні
бути стандартними і обов’язковими для всіх країн і всіх комп’ютерів, а другою
половиною кодів (з 128 до 255) кожна країна може кодувати свій національний
алфавіт.
Саме першу (міжнародну) половину таблиці кодів
називають таблицею ASCII (аскі-кодом), її розробив американський інститут
стандартизації. В цій таблиці розміщуються великі та малі букви латинського
алфавіту, символи цифр від 0 до 9, всі розділові знаки, символи арифметичних
операцій та деякі інші спеціальні коди.
Перші 32 коди ASCII таблиці (від 0 до 31) не
застосовуються для представлення інформації, а застосовуються для керування
комп’ютером.
Найперший
символ стандарта ASCII – це пробіл. Він має код 20H = 00100000. За ним ідуть
спеціальні символи і розділові знаки (коди з 21H по 2FH), далі – десять цифр
(коди – 30H – 39H). Коди 3AH – 40H задають деякі математичні символи і
розділові знаки, коди 41H – 5AH – великі букви англійського алфавіту, коди 5BH
– 60H, 7BH – 7FH – спеціальні символи, коди 61H – 7АH- малі букви англійського алфавіту.