П`ятниця
29.03.2024
13:24
Вітаю Вас Гість
 
Інформатика та обчислювальна техніка
Головна Реєстрація Вхід
Меню сайту

Категорії розділу
Лекція 1 [8]
Основи інформатики
Лекція 2 [5]
Структура інформаційної системи
Лекція 3 [9]
Робота в операційній системі Windows
Лекція 4 [8]
Апаратне забезпечення персональних комп’ютерів

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 714

Форма входу

Головна » Статті » Лекція 1

Лекція 1 -~- § 7. Кодування символьної інформації

§ 7. Кодування символьної інформації

При введенні в комп’ютер кожна літера кодується відповідним чис­лом. Це відбувається найпростішим чином – кожному символу ставиться в відповідність двійкове число, що вибирається з таблиці кодів.

Кодова таблиця – це таблиця, що задає відповідність між символами і двійковими числами (кодами символів).

Коли ви натискаєте клавішу на клавіатурі, електронна схема кла­віатури формує двійковий код символа, що задається кодовою таблицею, наприклад, при натисканні на клавішу А утворюється код 01000001 = 41H. Існують різні стандарти кодування символів.

За основу кодування символів у персональних комп’ютерах узята кодова таблиця ASCII (American Standart Code for Information Interchange – американський стандарт кодів для обміну інформацією).

Двійковим кодом довжиною 8 бітів = 1 байт можна закодувати 28 = 256 символів. Кожному символу відповідає послідовність із восьми нулів і одиниць. Восьмибітний код використовується для того, щоб можна було б підтримати два алфавіти та різні спеціальні символи. Але різні держави мають свої алфавіти – в Грузії використовуються одні букви, на Україні – інші, тому під одним числовим кодом будуть використовуватися різні символи. В той же час необхідно мати можливість прочитати тест, який був набраний на іншому комп’ютері (в іншій державі). Тому було прийнято таке рішення – таблицю кодів розділили навпіл. Перші 128 кодів (з 0 до 127) повинні бути стандартними і обов’язковими для всіх країн і всіх комп’ютерів, а другою половиною кодів (з 128 до 255) кожна країна може кодувати свій національний алфавіт.

Саме першу (міжнародну) половину таблиці кодів називають табли­цею ASCII (аскі-кодом), її розробив американський інститут стандар­тизації. В цій таблиці розміщуються великі та малі букви латинського алфавіту, символи цифр від 0 до 9, всі розділові знаки, символи арифметичних операцій та деякі інші спеціальні коди.

Перші 32 коди ASCII таблиці (від 0 до 31) не застосовуються для представлення інформації, а застосовуються для керування комп’ютером.

 Найперший символ стандарта ASCII – це пробіл. Він має код 20H = 00100000. За ним ідуть спеціальні символи і розділові знаки (коди з 21H по 2FH), далі – десять цифр (коди – 30H – 39H). Коди 3AH – 40H задають деякі математичні символи і розділові знаки, коди 41H – 5AH – великі букви англійського алфавіту, коди 5BH – 60H, 7BH – 7FH – спеціальні символи, коди 61H – 7АH  - малі букви англійського алфавіту.

Переглядів: 8973
Пошук

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Борисевич Надія ©
2024